23. Осанна! Слава! - Господу кричали
І листя пальми падало під ноги.
В Єрусалимі так Христа стрічали,
Хвалили всі Його, хвалили Бога.
Раділи всі: прийшов наш Визволитель.
Хто воскрешає, Хто життя дарує.
Повіки слався, наш Господь, Учитель!
Осанна! - люд, мов океан, вирує.
Ніколи і нічим уже здавалось
Тієї радості й любові не спинити.
Та, незадовго, натовп, той що славив,
Кричати буде грізно: "вбити! вбити! "
Господь ввійшов у храм в Єрусалимі.
У дім, що був збудований для Бога.
Що ж Він побачив там, чи ж порадів Він
Тому, як славлять Господа живого?
Міняли всюди гроші, торгували.
Ягнят, козлів був повний храм Господній.
І що мерзотою в законі називали
Внесли те в храм, перед лице Господнє.
Обман, нажива, обдирання бідних
Багато літ у храмі царювали.
Не міг там Дух Господній більше жити.
Там Божа слава вже не пробувала.
Повикидав Ісус усе нечисте.
І храм наповнила Господня слава.
Каліки і сліпі, усі зцілившись,
З дітьми малими Спаса прославляли.
Ти скажеш: "це давно було, я знаю,
Господь, перед розп'яттям в місто входив. "
Ні, кожен день Його хтось зустрічає,
Він кожен день приходить до народу.
Ми каємось і Він гріхи прощає.
Любов і дяку стелимо під ноги.
А потім, на хресті, знов розпинаєм,
В гріхах все загрузаючи потрохи.
Пощо судити гріх народу того,
Що з храму дім розбійників зробили?
Господь сказав: ви храм Духа Святого.
Погляньмо, що з цим храмом ми зробили?
Чи в нас свобода Духові і воля?
Чи, в серце, ми вже стільки настягали,
Що не назвеш нас храмом вже Господнім.
Скоріше для гріха вертепом стали.
Господь сьогодні йде щоб нас очистить,
Як очищав той храм в Єрусалимі.
Щоб на прохання наші і молитви
Ми відповідь від Бога получили.
Сьогодні Іісус до тебе входить,
Щоб запитать, чи серце ти очистив?
А завтра знову піде на Голгофу.
Гріх понесе твій на череповище.
Господні діти, перегляньмо кожен
Чим ми сьогодні Спаса зустрічаєм?
Не втратьмо тої першої любові,
Що в нас була, як Господа пізнали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : На Венчание... - Варвара Скобарка ***
Существует старинная английская примета, что на свадьбе должно быть что-то старое, новое, взятое взаймы и голубое .Эта примета началась в Викторианские времена и с тех пор многие невесты стараются одеваться в соответствии с традицией.
Что-то старое символизирует связь с семьёй невесты, мир и мудрость в замужестве. Многие невесты надевают какую-нибудь старинную семейную драгоценность.
Что-то новое символизирует удачу и успех новой жизни невесты.
Что-то взятое взаймы напоминает невесте о том, что её друзья и члены семьи всегда будут рядом, если их помощь понадобится, эту вещь можно взять у замужней женщины, счастливой в браке с благословением на хорошую семейную жизнь.
Что-то голубое это (как у язычников, так и у христиан) означает любовь, скромность, верность.
Для детей : Кто важнее? - Вера Новая Писать начала задолго до встречи со Христом и, так как моё юношество прошло в тесном общении с собаками, то и писалось большей частью о них, точнее о взаимоотношениях человека и собаки; и уже в этой связи подавалось отношение моих героев к окружающему миру. Все три работы: «Не заслужила», «Овчарки» и «Кто важнее?» были написаны в одно время. Исправлений не было, ложились строки сразу. Перечитывая однажды Писание... текст, где речь шла о спорах между апостолами, кто из них должен почитаться большим, поняла, что моя работа «Кто важнее?» - это некая басня, говорящая о том же, только языками собак:)
