Человеческие руки
Могут боли снять и муки .
Руки утром нас умоют ,
Руки в доме стол накроют ,
Поднесут цветы любимой ,
Руки могут быть терпимы .
Руки ласковы и смелы ,
Руки быстры , словно стрелы ,
Руки могут петь , любить ,
От врага нас защитить .
Человеческие руки
Восстановят сердца звуки .
Руки в радостной истоме
Нас встречают и в роддоме .
В жизни век у рук не прост :
Умер кто-то на погост
Отнесут , землёй укроют .
Дорогого руки стоят .
Берегите руки , люди ,
Доброту в миру не судят .
Руки Господа награда .
Славить Господа им надо .
Вознесите к небу руки
Бог продлит вам сердца стуки .
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
